Музика - мистецтво звуків, що лікує
Сьогодні музика стає універсальною мовою спілкування, що не потребує слів, та зціленням, що не потребує лікарів.
Про надзвичайний вплив музики на організм людини знали ще у стародавні часи, і ці знання стають все більш актуальними зараз. До Вашої уваги корисна інформація про мистецтво музики.
Звукове мистецтво виникло в процесі еволюції людини як засіб емоційного переживання людиною життя. Музика – це художнє відображення життя людини та суспільства, що зрозуміло абсолютно всім, незалежно від статі, віку, раси, релігії тощо. Музика – це особливий вид гармонійних вібрацій, і вона супроводжує усі напрями життя людини, її можна використовувати у вихованні, навчанні, лікуванні та навіть в управлінні державою. У давній Греції до державної влади не допускались люди, які не володіли грою хоча б на одному з музичних інструментів та історією й теорією музичного мистецтва. Платон вважав, що яка музика звучить у державі, така й держава.
Музика діє вібраційно та створює незвичний вплив на організм людини. Зміни відбуваються на рівні клітин і органів, почуттів та думок. Сила музики в тому, що ці зміни здійснюються незалежно від бажань і намірів конкретної людини і тому здаються чудодійними.
Музикотерапія є частиною оздоровлення та гармонізації особистості із середовищем і світом загалом. Так Піфагор уважав, що музика як прояв космічної гармонії може створювати у людини такий самий внутрішній порядок, гармонію, як у Космосі, а французький композитор Марен Маре (1656-1726) 200 років тому писав музику, спрямовану на лікування різних захворювань. Цикл із 12 сонатів був призначений для лікування подагри, соната для альта і клавесина використовувалася для супроводу операцій.
Обіди у великосвітських салонах супроводжувалися барабанним дробом, адже «шлунок любить ритм». У кінці ХІХ ст.. у клініках Італії, а потім Франції з′явилися спеціальні служителі-музиканти, які проводили лікування музикуванням, що допомагало хворим швидше вставати на ноги.
Музикотерапія є частиною оздоровлення та гармонізації особистості із середовищем і світом загалом. Так Піфагор уважав, що музика як прояв космічної гармонії може створювати у людини такий самий внутрішній порядок, гармонію, як у Космосі, а французький композитор Марен Маре (1656-1726) 200 років тому писав музику, спрямовану на лікування різних захворювань. Цикл із 12 сонатів був призначений для лікування подагри, соната для альта і клавесина використовувалася для супроводу операцій.
Обіди у великосвітських салонах супроводжувалися барабанним дробом, адже «шлунок любить ритм». У кінці ХІХ ст.. у клініках Італії, а потім Франції з′явилися спеціальні служителі-музиканти, які проводили лікування музикуванням, що допомагало хворим швидше вставати на ноги.
| Акустична терапія – один із найдавніших засобів лікування. Прикладом може бути церковний спів або звучання дзвонів, навіть, якщо ви будете мовчки стояти в храмі під час богослужіння, все одно буде досягнуто позитивний ефект. Дзвонами в давні часи боролися з епідеміями чуми і холери (від низькочастотних звуків гинули хвороботворні мікроби). В Давній Греції існували особливі храми, куди приходили люди з хворобами, і музика цих храмів приводила дух і тіло людини в гармонію, а хвороби відступали. Греки також були переконані, що кожна людина повинна вміти грати на флейті та ліри та володіти співом, адже це виховує почуття порядку, захищає серця від тривог та пристрастей, робить душі гармонічними та врівноваженими. Навіть послабити чи виправити національний характер можливо, на думку давніх греків, додаванням або вилученням однієї струни в лірі! |
Сила музики в тому, що зміни здійснюються незалежно від бажань і намірів конкретної людини і тому здаються чудодійними.
| На початку ХХ ст.. В. М. Бехтєрєв створив «Товариство для з′ясування лікувального значення музики», адже різні звукові хвилі різних музичних інструментів по-різному впливають на організм людини. В основі лікування звуком і музикою лежить резонанс – коли звукові хвилі пронизують тіло людини, у клітинах виникають відповідні коливання. Кожен орган тіла людини, кожна кістка і тканина має певну резонансну частоту. Якщо з яких-небудь причин частота змінюється, орган починає вибиватися із загального гармонійного акорду, що викликає хворобу. Хворобу можна вилікувати, якщо визначити здорову частоту для даного органу і направити на нього хвилі такої частоти. Відновлення природної частоти вібрацій у хворому органі означає його видужання. Високий вміст рідини в тканинах людини допомагає передавати звук, а загальний ефект можна порівняти з глибоким масажем на атомному й молекулярному рівнях. Кожну людину можна порівняти зі складним і тонко настроєним музичним інструментом. За допомогою музичного звуку можна вповільнювати й зрівноважувати хвилі, що випромінює той чи інший орган, змінюючи їх частоту. Частота звуку є основним чинником, що визначає його терапевтичний ефект. Що менша частота хвилі мозку, то більше розслаблене тіло. Коли звуки надходять до організму, він активізується й примушує боротися з симптомами захворювання, зцілюючи сам себе. |
Дослідники, які вивчали психофізіологічний аспект впливу музики, дійшли таких висновків:
музика впливає на хвилинний об′єм крові, частоту пульсу, кров′яний тиск, рівень цукру в крові;
підвищує й знижує м′язовий тонус;
стимулює появу емоцій;
поліпшує вербальні та арифметичні здібності;
стимулює процеси сприйняття й пам′яті;
активізує творче мислення.
музика впливає на хвилинний об′єм крові, частоту пульсу, кров′яний тиск, рівень цукру в крові;
підвищує й знижує м′язовий тонус;
стимулює появу емоцій;
поліпшує вербальні та арифметичні здібності;
стимулює процеси сприйняття й пам′яті;
активізує творче мислення.
Вухо людини здатне сприймати коливання звукових хвиль частотою від 16 до 20 тис. Гц. Коливання частотою менше 16 Гц називають інфразвуковими, а більше 20 тис. Гц – ультразвуковими. Вони не сприймаються вухом людини. Організм людини має певний базисний звук, який він постійно випромінює. Частота коливань тіла більшості людей перебуває в межах 6-30 Гц. Резонансні частоти окремих частин тіла мають свої величини: очі – 22-27 Гц, горло – 6-12 Гц, грудна клітина – 2-12 Гц, ноги, руки – 2-8 Гц, голова – 8-27 Гц, обличчя та щелепи – 4-27 Гц, пояснична частина хребта – 4-14 Гц, живіт – 4-12 Гц.
Альфред Томатіс, доктор медицини, довів, що високочастотні звуки (3000-8000 Гц) викликають резонанс у мозку та впливають на функції мислення; звуки середнього частотного діапазону (750-3000 Гц) стимулюють серцеву діяльність, дихання та емоційний фон; низькі звуки (125-750 Гц) впливають на фізичний рух, активізують рухову активність.
Науково доведено, якщо діти в утробі матері слухають тиху класичну музику, то після пологів «експериментальні малюки» краще розвиваються фізично: у них густіше росте волосся, нігті стають більш твердими і довгими, швидше з′являються молочні зуби. Немовлята стають спокійнішими, краще сплять і швидше одужують. Отже, отримані результати досліджень у різних країнах світу дають змогу говорити про глибинний вплив музики як на мозкові структури, так і на весь організм людини.
Натомість «музика міста» - шуми машин, поїздів, інші «соціальні звуки» здатні призвести до повного виснаження організму: спричинити головний біль, вивести з рівноваги, створити напругу в тілі і навіть зумовити хвороби. Руйнівну дію на нас справляють звуки телебачення та радіо.
Альфред Томатіс, доктор медицини, довів, що високочастотні звуки (3000-8000 Гц) викликають резонанс у мозку та впливають на функції мислення; звуки середнього частотного діапазону (750-3000 Гц) стимулюють серцеву діяльність, дихання та емоційний фон; низькі звуки (125-750 Гц) впливають на фізичний рух, активізують рухову активність.
Науково доведено, якщо діти в утробі матері слухають тиху класичну музику, то після пологів «експериментальні малюки» краще розвиваються фізично: у них густіше росте волосся, нігті стають більш твердими і довгими, швидше з′являються молочні зуби. Немовлята стають спокійнішими, краще сплять і швидше одужують. Отже, отримані результати досліджень у різних країнах світу дають змогу говорити про глибинний вплив музики як на мозкові структури, так і на весь організм людини.
Натомість «музика міста» - шуми машин, поїздів, інші «соціальні звуки» здатні призвести до повного виснаження організму: спричинити головний біль, вивести з рівноваги, створити напругу в тілі і навіть зумовити хвороби. Руйнівну дію на нас справляють звуки телебачення та радіо.
Цікаво, що кожен музичний інструмент впливає на певний орган:
легені полюбляють арфу
серце лікує гітара
шлунку потрібні клавішні
флейта зцілює печінку
труба позитивно впливає на підшлункову залозу
нирки заспокоює саксофон
на хребет як масаж діє барабан
жовчний міхур пробуджує гобой
товстий кишківник прислуховується до губної гармоніки
а тендітна скрипка - лікар для тонкого кишківника
За допомогою музики можна продукувати певні психічні стани та процеси. Науковцями доведено, що слухове сприймання викликає емоційний відгук – так звуки низьких частот на рок-концертах викликають почуття вседозволеності та агресії, а звуки високих частот активізують мозок і підвищують увагу, є своєрідним «звуковим вітаміном С».
Також за допомогою музики можливо впливати на свідомість та підсвідомість людини.
Свідомість людини утворюється з чотирьох видів хвиль, що випромінює наш мозок:
Також за допомогою музики можливо впливати на свідомість та підсвідомість людини.
Свідомість людини утворюється з чотирьох видів хвиль, що випромінює наш мозок:
Радісні емоції і музика запускають процес, що робить вібрації нашого тіла більш гармонійними і сприяє розширенню свідомості.
Роздратування, гнів можна зняти музикою Р. Вагнера
від меланхолії можна звільнитися, слухаючи твори Л. Бетховена
при нервовому виснаженні можна використовувати музику Е. Гріга.
Є твори, які поліпшують увагу, допомагають зосередитися.
До них належать «Пори року» П. Чайковського, «Місячне світло» К. Дебюссі, «Мрії» Р. Шумана.
Доведено, що музика В. А. Моцарта позитивно впливає на психіку, корисна при багатьох соматичних захворюваннях і виразці шлунка.
А от зняти дратівливість і нервове напруження допоможе велична музика Петра Чайковського.
Якщо турбують головні болі, мігрень, то як лікарський засіб можна використовувати
«Полонез» М. Огінського або «Весняну пісню» Ф. Мендельсона,
поліпшить роботу серця «Елегія» С. Рахманінова.
Депресію знімає «Аве Марія» Шуберта.
Підвищити загальний тонус може «Вальс квітів» П. Чайковського.
Симфонія № 5 Л. Бетховена вилікує гастрит і виразку.
від меланхолії можна звільнитися, слухаючи твори Л. Бетховена
при нервовому виснаженні можна використовувати музику Е. Гріга.
Є твори, які поліпшують увагу, допомагають зосередитися.
До них належать «Пори року» П. Чайковського, «Місячне світло» К. Дебюссі, «Мрії» Р. Шумана.
Доведено, що музика В. А. Моцарта позитивно впливає на психіку, корисна при багатьох соматичних захворюваннях і виразці шлунка.
А от зняти дратівливість і нервове напруження допоможе велична музика Петра Чайковського.
Якщо турбують головні болі, мігрень, то як лікарський засіб можна використовувати
«Полонез» М. Огінського або «Весняну пісню» Ф. Мендельсона,
поліпшить роботу серця «Елегія» С. Рахманінова.
Депресію знімає «Аве Марія» Шуберта.
Підвищити загальний тонус може «Вальс квітів» П. Чайковського.
Симфонія № 5 Л. Бетховена вилікує гастрит і виразку.
Слухайте музику! Вона лікує...
Джерела
інформацію взято з видань, що знаходяться у фондах
бібліотеки
Центральноукраїнського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка
бібліотеки
Центральноукраїнського державного педагогічного університету імені Володимира Винниченка
1
Бойченко, Світлана. Зменшення фізичного та емоційного напруження у дітей засобами музикотерапії / С. Бойченко // Музичний керівник : щомісяч. спеціалізов. журн. для дит. садка та поч. школи. - 2015. - № 5. - С. 9-13.
2
Брауншвиг, Марсель Искусство и дитя. Очерк эстетического воспитания / М. Брауншвиг; перевод с франц. Е. М. Чарнолуской. – С.-Петербург, 1908. – 206 с.
3
Галкіна, Лариса. Вплив музики на людину. Використання музикотерапії на уроках музичного мистецтва / Л. Галкіна. - (Музика : вкладка) // Шкільний світ. - 2016. - № 1(Січ.). - С. 1-6. - Бібліогр. в кінці ст. - Вкладка.
4
Калушка, Неллі. Музика як засіб емоційно-естетичного розвитку дитини / Н. Калушка // Психолог : всеукр. газ. для психологів, учителів, соціальних педагогів. - 2013. - № 22(Листоп.). - С. 18-19.
5
Крюков, Андрій. Арт-терапія в професійній діяльності учителя музики як педагогічна проблема / А. Крюков ; кер. роб. А. М. Растригіна // Студентський науковий вісник / ред. М. І. Садовий [та ін.]. - Кіровоград : КДПУ, 2014. - Вип. 13. - С. 365-368.
6
Малашевська, Ірина. Використання досвіду вальдорфської педагогіки на музикотерапевтичних заняттях із дошкільниками / І. Малашевська // Музичний керівник : щомісяч. спеціалізов. журн. для дит. садка та поч. школи. - 2015. - № 5. - С. 4-8.
7
Науменко, С. І. Психологія музичної діяльності / С. І. Науменко. – Чернівці. – 2015. – 408 с.
8
Стеценко, О. С. Зцілення людини словом, музикою і піснею / О. С. Стеценко. – Кіровоград: Центрально-Українське видавництво. – 2008. – 76 с.
9
Чекер, Яна. Музикотерапія в роботі з дошкільниками / Я. Чекер // Психолог дошкілля. - 2015. - № 10(Жовт.). - С. 4-13. - Бібліогр. в кінці ст.
10
Юдицька, Г. С. Здоров'язбережувальні технології на уроках музичного мистецтва в початковій школі / Г. С. Юдицька // Мистецтво в школі (музика, образотворче мистецтво, художня культура) : науково-методичний журнал. - 2018. - № 2. - С. 29-34.
11
Яскраві зустрічі з краплинами води : музикотерапевтичне заняття з використанням елементів педагогіки Марії Монтессорі / Н. Заводяна [та ін.] ; Ірина // Музичний керівник : щомісяч. спеціалізов. журн. для дит. садка та поч. школи. - 2015. - № 10. - С. 25-29.
Олена Тронза
